Шановні колеги!
Українська інфектологія та медична спільнота зазнали тяжкої і непоправної втрати. На 83-му році життя відійшов у вічність видатний вчений, лікар, педагог, наставник багатьох поколінь лікарів-інфекціоністів, доктор медичних наук, професор
Козько Володимир Миколайович.
Володимир Миколайович народився 18 березня 1943 року. Після закінчення Харківського медичного інституту у 1973 році він присвятив усе своє професійне життя розвитку інфекційної медицини та підготовці лікарських кадрів. З 1974 року його трудова діяльність була нерозривно пов’язана з кафедрою інфекційних хвороб Харківського медичного інституту, а згодом Харківського національного медичного університету. З 1991 року очолював кафедру інфекційних хвороб, формуючи сучасну наукову школу української інфектології.
У 1996 році Володимир Миколайович захистив докторську дисертацію, а у 1997 році йому було присвоєно вчене звання професора. Його наукові дослідження були присвячені проблемам інфекційної патології, механізмам адаптації організму до інфекційного процесу, вірусним гепатитам, ВІЛ-інфекції, кишковим інфекціям, нейроінфекціям та іншим актуальним напрямкам клінічної інфектології.
Професор Козько був автором і співавтором численних наукових праць, підручників, навчальних посібників, монографій та методичних рекомендацій, які стали настільними книгами для студентів, інтернів та практичних лікарів. Серед його праць особливе місце займають дослідження з проблем шигельозу, дифтерії, ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитів та сучасних підходів до лікування інфекційних захворювань.
Він був не лише видатним науковцем, а й блискучим клініцистом та неперевершеним лектором. Його лекції завжди вирізнялися глибоким змістом, високою професійністю та особливою людяністю. Тисячі студентів, лікарів-інтернів, аспірантів та практичних лікарів вважають себе його учнями. Під його керівництвом сформувалася плеяда фахівців, які сьогодні продовжують розвиток української інфектології. Для багатьох поколінь інфекціоністів він назавжди залишиться взірцем відданості професії, високої культури, порядності, мудрості та людяності. Його життя було присвячене служінню медицині, науці та людям.
Світла пам’ять про талановитого вченого, великого лікаря, мудрого наставника, справжнього патріота української медичної науки та благородну людину назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, колег, учнів та тисяч пацієнтів, яким він допоміг зберегти здоров’я і життя.
Президія Всеукраїнської асоціації інфекціоністів України висловлює щирі співчуття родині, близьким, колегам та учням Володимира Миколайовича.
Вічна пам’ять. Царство Небесне.
Українська інфектологія та медицина зазнали тяжкої втрати – на 68 році пішла з життя видатний український вчений, автор багатьох наукових праць, прекрасних підручників та навчальних посібників з інфекційних хвороб у дітей, постійний член Асоції інфекціоністів України, громадський діяч, Вчитель, Наставник, неперевершений Лектор, Лікар, патріот Української школи інфекціоністів України, доктор медичних наук, професор
ХОДАК ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА.
Весь трудовий шлях Лариси Анатоліївни Ходак (з 1981 р. − закінчення Харківського медичного інституту − по грудень 2022 р.) пройшов в Харківській медичній академії післядипломної освіти, останні роки (2023-2026 рр.) − в Харківському національному медичному університеті.
Після об’єднання Харківської медичної академії післядипломної освіти з Харківським національним медичним університетом Лариса Анатоліївна виконувала функції професора по своєму розділу. На кафедрі проходили підготовку і перепідготовку із дитячих інфекційних хвороб на циклах спеціалізації, стажування та тематичного удосконалення лікарі клінічних спеціальностей − терапевти, педіатри, інфекціоністи, дитячі інфекціоністи зі всіх областей України.
Наукові дослідження Лариси Анатоліївни Ходак присвячені сучасним проблемам дитячої інфектології. На кафедрі, якою керувала Лариса Анатоліївна (2000-2022 рр.), виконувалися науково-дослідні роботи, присвячені внутрішньоклітинним збудникам при інфекційній патології у дітей, етіопатогенетичним і клінічним особливостям менінгоенцефалітів у дітей та оптимізації їх лікування, вивченню індивідуальних особливостей порушень імунної відповіді на вакцинацію з метою персоніфікації вакцинопрофілактики у дітей дошкільного віку.
Вона є співавтором багатьох підручників, у тому числі підручника «Інфекційні хвороби у дітей», навчальних посібників, методичних рекомендацій та рецептурних довідників для лікарів, автором майже 200 наукових публікацій.
Багато років Лариса Анатоліївна Ходак була членом спеціалізованої Вченої ради при Харківській медичній академії післядипломної освіти, потім при Харківському національному медичному університеті МОЗ України, членом науково-методичної ради Харківської медичної академії післядипломної освіти, була членом редакційних колегій багатьох журналів, зокрема журналу «Інфекційні хвороби».
Велику увагу Л.А. Ходок надавала роботі установам практичної охорони здоров’я, перш за все в Харківській, Сумській, Полтавській областях, в організації та проведенні Днів спеціаліста, постійно брала участь у роботі з’їздів інфекціоністів і конференцій.
Лариса Анатоліївна Ходак – Лікар з великої букви − постійно проводила консультації пацієнтів бази кафедри Комунальне некомерційне підприємство «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» Харківської обласної ради за спеціальністю «Дитячі інфекційні хвороби» з 1981 року.
Велика обдарованість, працездатність, відданість науці дали змогу Ларисі Анатоліївні Ходак пройти шлях від клінічного ординатора та аспіранта до відомого вченого, професора.
Трудова наснага, сумління, порядність, людя¬ність, щедрість душі − ось ті характерні риси, які привертали людей до Лариси Анатоліївни. Вона дуже любила молодь і повсякденно піклувалася про молоде покоління інфекціоністів, якому належить − вона була у цьому впевнена − майбутнє українсь¬кої науки.
Світла пам’ять про видатного вченого і пре¬красну людину – Ларису Анатоліївну Ходак назавжди залишиться в серцях її рідних, близьких, колег та учнів.