Правління Асоціації інфекціоністів України ретельно ознайомилось з Указом Президента України № 132/2006 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 січня 2006 року про заходи щодо підвищення ефективності боротьби з небезпечними інфекційними хворобами” і Постановою Верховної Ради України „Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан захворюваності населення України на інфекційні хвороби та заходи щодо її зниження” від 12 січня 2006 року № 3339-IV і підтримує намічені конкретні заходи, спрямовані на суттєве поліпшення епідеміологічної ситуації в державі стосовно інфекційних хвороб, особливо туберкульозу та ВІЛ/СНІДу. Разом з тим, ми змушені відзначити, що вказані документи не планують конкретних заходів для поліпшення надання допомоги хворим на гострі респіраторні вірусні інфекції, вірусні гепатити, кишкові, герпетичні, арбовірусні інфекції, TORCH-інфекції, паразитози, захворюваність на які в багато разів перевищує рівень поширення туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, а зумовлені ними медичні та економічні втрати значно суттєвіші. Інфекційна патологія часто є причиною виникнення хронічних соматичних захворювань, збільшення акушерських і неонатальних ускладнень, що призводять до зменшення народжуваності, збільшення інвалідизації, смертності і, як наслідок, – скорочення тривалості життя людей, негативний вплив на генофонд. Нам не зрозуміло, чому до підготовки таких важливих документів не залучалися провідні фахівці Асоціації інфекціоністів України. Тому ми вважаємо, що суттєве вдосконалення профілактики інфекційних хвороб та лікувальної допомоги хворим можливе за умови врахування на державному рівні таких пропозицій.
-
Створити об’єднання інфекційних лікарень/відділень з центрами (відділеннями) боротьби з ВІЛ/СНІДом на обласному рівні, а не приєднувати останні до дерматовенерологічних диспансерів. Аргументи такі: коло 80 % ВІЛ-інфікованих були заражені парентеральним і вертикальним шляхами, що є в компетенції роботи інфекціоністів; частота ураження шкіри при СНІДі не перевищує 4 % з усіх проявів цього захворювання; усі хворі на СНІД мають опортуністичні інфекції (пневмоцистна пневмонія, туберкульоз, вірусні гепатити, менінгоенцефаліти, герпесвірусні інфекції з ураженням нервової системи та внутрішніх органів, гельмінтози та ін.), які є основними причинами смерті, а діагностикою і лікуванням цих хвороб інфекціоністи займаються дуже давно і мають значний досвід; хворі на СНІД потребують лікування в боксованих палатах, які є лише в інфекційних стаціонарах; об’єднання центрів СНІДу з дерматовенерологічними диспансерами призведе до погіршання надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД.
-
Розглянути хід виконання Постанови Кабінету Міністрів № 1906 від 23 грудня 2003 р. “Про будівництво інфекційних лікарень (відділень) у великих містах на період 2004-2010 рр.” і забезпечити її здійснення в зазначені строки.
-
Припинити скорочення ліжкового фонду в інфекційних лікарнях (відділеннях) для дорослих і дітей.
-
Покращити матеріальну базу інфекційних стаціонарів для дорослих і дітей, у першу чергу – в обласних центрах і великих містах, оснастити їх сучасними діагностично-лікувальною апаратурою і обладнанням, забезпечити фінансування в повному обсязі.
-
Створити сучасні клініко-діагностичні лабораторії (бактеріологічні, вірусологічні, паразитологічні, імунологічні, молекулярно-біологічні) при інфекційних стаціонарах в обласних центрах і великих містах, забезпечити їх якісними діагностикумами і тест-системами для експрес-діагностики інфекційних захворювань. Відкрити бактеріологічні і паразитологічні лабораторії, окремі від санепідемстанції, при кожній ЦРЛ, а там, де вони функціонують, покращити їх матеріально-технічну базу.
-
Вивести облік інфекційних хвороб з підпорядкування санепідемстанціям, створити незалежний від них Центр моніторингу та контролю інфекційних захворювань. Увести в штатний розпис інфекційних лікарень/відділень посаду лікаря-епідеміолога.
-
Забезпечити невідкладною допомогою всіх інфекційних хворих, котрі потребують екстреної спеціалізованої допомоги, шляхом створення нових і удосконалення існуючих відділень інтенсивної терапії та анестезіології в інфекційних лікарнях для дорослих і дітей, зміцнити їх матеріальну базу.
-
Забезпечити інфекційні стаціонари для дорослих і дітей незменшуваним запасом засобів індивідуального захисту медичного персоналу, лікарських препаратів (антибактерійні, противірусні, тощо) на випадок виникнення епідемічних ускладнень, а також необхідною кількістю резервних ліжок, м’якого та твердого інвентарю.
-
Посилити захист медичних працівників, які надають допомогу інфекційним хворим, від заражень при виконанні професійних обов’язків. Підвищити посадові оклади цим працівникам, збільшити розміри доплати за шкідливі умови праці.
-
Розробити державну програму щодо профілактики і лікування вірусних гепатитів з виділенням коштів на створення регіональних гепатитних центрів для дорослих і дітей з повним технічним, лабораторним і медикаментозним їх забезпеченням. Зосередити хворих на хронічні вірусні гепатити лише в таких центрах чи інфекційних лікарнях/відділеннях.
-
В областях створити центри діагностики ТОRCH-інфекцій і забезпечити безкоштовне обстеження вагітних і немовлят.
-
Значно збільшити обсяги викладання соціально небезпечних інфекційних і паразитарних хвороб у вищих медичних навчальних закладах під час до- та післядипломної підготовки. Припинити ліквідацію кафедр дитячих інфекційних хвороб у вищих медичних навчальних закладах.